Іноді до найцікавіших відкриттів приходиш через сумнів. Коли не відкидаєш ідею одразу, а навпаки — починаєш її перевіряти й розвивати, навіть якщо спочатку вона здається суперечливою.
Колись мені трапилося зображення, де звичні тілесні чакри були перенесені в область голови, у мозок. Це виглядало красиво і навіть у певному сенсі логічно, але при цьому не мало жодного стосунку ні до класичної індійської системи, ні до нейроанатомії. Звичайна сучасна інтерпретація, яких зараз дуже багато.
Але я звикла перевіряти такі речі на практиці. Мені стало цікаво: чи є в цих зонах голови щось реальне, чи це повністю авторська фантазія.
Виявилося, що певна активність там справді є. У більшості людей це слабкі, темні вихори — ледь помітні, інколи майже згаслі. Іноді трапляються світліші, але вони все одно нестабільні й не тримають форму. І різні негативні програми, пов’язані зі свідомістю, як виявилося, були пов’язані саме з цими центрами — з темних вихорів часто «проростали» деструктивні сутності.
Таким чином, якщо це і можна назвати центрами, то вони ніяк не відповідають тим «чакрам», які були зображені на тій схемі. Швидше це виглядало як нерозвинений потенціал. І складалося відчуття, що це область, яка у більшості людей просто не використовується.
І лише пізніше, коли я почала розвивати духовні потоки, у якийсь момент у цих місцях на голові з’явилися ущільнення, а згодом із них почали «проростати» квіти. І з огляду на те, що в той період я активно вивчала Стародавній Єгипет, я згадала, що вже бачила подібні зображення на рельєфах у деяких фігур, але раніше не до кінця розуміла їхній зміст. Так для мене закрилося одне з питань, на яке довго не було відповіді.
Цікаво, що подібний опис «квітів» на голові зустрічається й в інших традиціях. У буддизмі, наприклад, є поняття «цвітіння розуму», яке пов’язують із пробудженням і просвітленням. Зазвичай це сприймається як символічний образ, але на практиці це виявляється доволі точним описом енергетичного процесу. Свідомість справді може «розквітати», набуваючи іншої форми й іншої якості.
Водночас важливо розуміти, що ці центри — не чакри у звичному сенсі. Вони не пов’язані з базовою енергетичною системою людини. Швидше це рівні розвитку свідомості або, інакше кажучи, ступінь того, наскільки людина здатна сприймати, проводити й утримувати вищі стани.
Такі структури неможливо «увімкнути» за бажанням. Вони не формуються від зусилля чи техніки як такої. Це результат зміни внутрішнього стану, глибини контакту з вищим рівнем свідомості. Коли змінюється цей стан, змінюється і сама структура.
Тому правильніше сказати, що таку свідомість не відкривають, а вирощують.
Колись мені трапилося зображення, де звичні тілесні чакри були перенесені в область голови, у мозок. Це виглядало красиво і навіть у певному сенсі логічно, але при цьому не мало жодного стосунку ні до класичної індійської системи, ні до нейроанатомії. Звичайна сучасна інтерпретація, яких зараз дуже багато.
Але я звикла перевіряти такі речі на практиці. Мені стало цікаво: чи є в цих зонах голови щось реальне, чи це повністю авторська фантазія.
Виявилося, що певна активність там справді є. У більшості людей це слабкі, темні вихори — ледь помітні, інколи майже згаслі. Іноді трапляються світліші, але вони все одно нестабільні й не тримають форму. І різні негативні програми, пов’язані зі свідомістю, як виявилося, були пов’язані саме з цими центрами — з темних вихорів часто «проростали» деструктивні сутності.
Таким чином, якщо це і можна назвати центрами, то вони ніяк не відповідають тим «чакрам», які були зображені на тій схемі. Швидше це виглядало як нерозвинений потенціал. І складалося відчуття, що це область, яка у більшості людей просто не використовується.
І лише пізніше, коли я почала розвивати духовні потоки, у якийсь момент у цих місцях на голові з’явилися ущільнення, а згодом із них почали «проростати» квіти. І з огляду на те, що в той період я активно вивчала Стародавній Єгипет, я згадала, що вже бачила подібні зображення на рельєфах у деяких фігур, але раніше не до кінця розуміла їхній зміст. Так для мене закрилося одне з питань, на яке довго не було відповіді.
Цікаво, що подібний опис «квітів» на голові зустрічається й в інших традиціях. У буддизмі, наприклад, є поняття «цвітіння розуму», яке пов’язують із пробудженням і просвітленням. Зазвичай це сприймається як символічний образ, але на практиці це виявляється доволі точним описом енергетичного процесу. Свідомість справді може «розквітати», набуваючи іншої форми й іншої якості.
Водночас важливо розуміти, що ці центри — не чакри у звичному сенсі. Вони не пов’язані з базовою енергетичною системою людини. Швидше це рівні розвитку свідомості або, інакше кажучи, ступінь того, наскільки людина здатна сприймати, проводити й утримувати вищі стани.
Такі структури неможливо «увімкнути» за бажанням. Вони не формуються від зусилля чи техніки як такої. Це результат зміни внутрішнього стану, глибини контакту з вищим рівнем свідомості. Коли змінюється цей стан, змінюється і сама структура.
Тому правильніше сказати, що таку свідомість не відкривають, а вирощують.
