Плоска vs Кругла Земля: реальність і метафора в науці та езотериці

Живучи у 21 столітті, ми стикаємося з тим, що давні суперечки щодо форми Землі не вщухають. Серед нас багато прихильників ідеї плоскої Землі, і ця тема особливо популярна у світі езотерики.

Отже, якої ж форми Земля? Важливо усвідомлювати, що фізичний світ представляє собою речі, які ми бачимо своїми фізичними очима. Однак є і тонкий світ, доступний нашому внутрішньому зору. У цьому вимірі ми можемо побачити сутність фізичного світу, невидиму неозброєному оку, але відкриваючу глибокий зміст усього існуючого.

Кругла Земля – це науковий факт Згідно з сучасною астрономією та фізикою, Земля — це сплюснутий сфероїд. Це факт, підтверджений багатьма науковими експедиціями, супутниковими знімками та іншими дослідженнями, починаючи з епохи Великих географічних відкриттів. Кругла Земля пояснює такі явища, як зміна пори року, день і ніч, та затемнення.

Плоска Земля – символічна метафора Мова простору, наповнена метафоричними образами, втілює в себе глибину та часову неуловимість, але водночас залишається загадковою та недоступною для свідомості звичайної людини. Весь оккультизм, таємні знання та магія базуються на цій метафоричній мові. Розшифровка його образів вимагає не лише практичної роботи з тонким планом та особливих знань, але й чогось глибшого, не завжди визначеного.

Однією з таких метафор, що ілюструють розвиток Землі, є уявлення нашої планети як плоскої Землі з центральною горою. Ця гора, відома в різних культурах під різними іменами — Меру у древніх, Олімп у греків, Синай у християнстві — символізує центральну точку духовних прагнень людства.

Метафора плоскої Землі відображає карту розвитку людства. Енергетичний простір людини представляється як диск (плоска Земля), в центрі якого має знаходитися людина. Це центральне положення символізує гармонію, а відхилення від центру — порушення гармонії та зв'язок з негативною кармою. Чим далі людина від центру, тим сильніше вплив на неї негативної карми та тим сильніше звужене її свідомість.

Основне завдання людини — повернутися в цей центр і розвинути в собі такий стан гармонії, щоб підйом на вершину гори став можливим. З розвитком цієї гармонії, яку в різних релігіях асоціюють з духовністю, зміцнюється зв'язок з простором, а в кінцевому підсумку — з космосом. Це прогресивний розвиток призводить до переходу в інші світи, звільняючи нас від необхідності реінкарнації на Землі.

Зображення плоскої Землі — символізує саму суть існування на Землі, її призначення для розвитку.